Безпечний інтернет

Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків.

Цифрове середовище, зокрема інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але й способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять дедалі більше часу в інтернеті.

Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Окрім того, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо ризиків у цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право здобувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, суспільства загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.

Невід’ємною складовою цього процесу є організація профілактичних заходів. Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками.

Під час організації таких заходів варто орієнтуватися на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі та здобуття знань щодо:

• прав людей (зокрема, права в цифровому середовищі);
• електронної участі (в ухваленні рішень);
• збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;
• механізмів захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способів отримати допомогу.

Попередження потрапляння дітей в небезпечні ситуації та вчасне виявлення таких випадків сприяє позитивному спілкуванню між родиною та закладом освіти.

Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:

• говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати  критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести  відповідальність за його результати;
• будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;
• формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового  середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;
• заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;
• встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими  користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
• бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звертатися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами  телефонів:

• Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав  дитини (пн – пт, з 12:00 до 16:00):

– 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),

– 16 111 (безкоштовно з мобільних);

• онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;

• чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ “КІБЕРПЕС”

Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:

• поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
• повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.

Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот “Кіберпес”. У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.

Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті “Кіберпес” можна знайти інформацію про те:

• що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
• як визначити контент, що містить кібербулінг;
• що робити, якщо вас кібербулять;
• як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
• як попередити кібербулінг;
• як не бути кібербулером.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ: ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ “STOP SEXTING”

Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насилля в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі.

Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.

Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей.

Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

Пам’ятка для батьків: «Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок»

Поради батькам

 Щоб не стати Інтернет-залежним

Укладіть правила користування домашнього комп’ютера і спробуйте установити такі часові обмеження роботи в Інтернеті, щоб у дитини вистачало часу для інших занять, насамперед  для фізичної активності.

6 правил розумного користувача Інтернету:

Я буду поводитись в Інтернеті чемно і не ображатиму інших;

Я буду залишати некорисні для мене веб-сайти;

Я буду зберігати свій пароль в таємниці;

Я буду розповідати своїм батькам про проблеми і користуватися їх підтримкою;

Я буду шукати цікаві веб-сайти й ділитися посиланнями зі своїми друзями;

Я знаю, що можна бути легко обманутим і не буду повідомляти реальні імена, адреси й номери телефонів.

 Запам’ятай!

Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує Вас, негайно сповістіть про це батьків.

Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою Ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності дорослих.

Не надсилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв’яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

Погодити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, які Визбираєтесь відвідувати.

Не давати нікому, крім батьків, свої паролі, навіть найближчим друзям.

Не порушувати закони в Інтернеті.

Не шкодити і не заважати іншим користувачам.

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків
2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник
3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
4. Пам’ятка для батьків “Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі.
5. Онлайн-посібник “COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів”
6. Посібник Ради Європи “Свобода вираження поглядів та інтернет”
7. Навчально-методичний посібник “Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті”
8. Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want)
9. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі
10. Попередження та протидія КІБЕРБУЛІНГУ в дитячому середовищі України
11. Запобігаємо кібербулінгу змалечку

ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ

СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• Весела абетка;
• Українська казка;
• Дитяча література;
• Левко;
• Країна міркувань;

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

• вебсайт Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ);
• вебсайт Національної бібліотеки України для дітей;
• вебсайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);
• вебсайт “Буквоїд”;
• вебсайт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (м. Київ);
• вебсайт Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова” (м. Київ);
• вебсайт “Бібліотеки в мережі Internet”;
• вебсайт Бібліотеки Конгресу США;
• вебсайт Національної бібліотеки Франції;
• вебсайт Британської бібліотеки.

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ

• вебсайт “Музейний простір України“;
• вебсайт Національного художнього музею України;
• вебсайт Національного музею історії України у Другій світовій війні;
• вебсайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
• вебсайт Одеського художнього музею;
• вебсайт Вінницького обласного краєзнавчого музею;
• вебсайт Львівського музею історії релігії;
• вебсайт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького;
• вебсайт Музею Івана Гончара;
• вебсайт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.